КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯСЛА - САДОК №5 "ГОРОБИНКА" м. ТЕРНІВКА"

 





Інклюзивна освіта - діти з особливими освітніми потребами

    

Асистент вихователя: Руденко Галина Сергіївна
Вихователі: Бойко Галина Іванівна                                                                                         Бекмухамедова Ірина Олександрівна
Помічник вихователя: Штеллє Ніна Олександрівна

 

 

 

Інклюзивна освіта: основні положення

 

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та  поза його межами.

При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.

Інклюзія – це процес. Важливо зазначити, що інклюзія має розглядатись як постійний пошук ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне  явище, яке стимулює навчання дітей та дорослих.

Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод  та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

Інклюзія передбачає присутність, участь та досягнення.  «Присутність» в цьому контексті розглядається як надання можливості навчатися в загальноосвітньому навчальному закладі та пристосування, необхідні для цього; «участь» розглядається як позитивний досвід, який набуває учень у процесі навчання, та врахування ставлення учня до самого себе в цьому процесі; «досягнення» розглядається як комплексний результат навчання упродовж навчального року, а не лише результати тестів та екзаменів.

Інклюзія передбачає певний наголос на ті групи учнів, які підлягають «ризику» виключення або обмеження в навчанні. Це визначає моральну відповідальність перед такими «групами ризику» та  гарантування їм можливості участі в освітньому процесі.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.

Як проміжний етап розвитку інклюзивної системи освіти можна вважати процес інтеграції, який також має кілька типів:

Соціальна інтеграція. Діти з особливими потребами можуть брати участь разом з іншими дітьми у позакласній діяльності, такій як харчування, ігри, екскурсії тощо, як у дошкільних навчальних закладах, так і в загальноосвітніх навчальних закладах, однак, вони не навчаються разом.

Функціональна інтеграція. Як діти з особливими потребами, так і їхні однолітки навчаються в одному класі. Існує два типи такої інтеграції: часткова інтеграція і повна інтеграція. При частковій інтеграції діти з особливими потребами навчаються в окремому спецкласі або відділенні школи і відвідують тільки окремі загальноосвітні заходи – тоді як при повній інтеграції такі діти проводять увесь час у загальноосвітніх класах. Саме останній тип інтеграції можна розглядати як справжню освітню інтеграцію.

Зворотна інтеграція. Про такий тип можна говорити тоді, коли здорові діти відвідують спецшколу.

Спонтанна або неконтрольована інтеграція. Має місце тоді, коли діти з особливими потребами відвідують загальноосвітні класи без отримання додаткової спеціальної підтримки. Існують причини вважати, що у багатьох країнах чимала кількість таких дітей складають більшу частину тих, кого залишають навчатися на повторний рік.

Останнім часом поняття інтеграції замінюється терміном «інклюзія», який має дещо розширений контекст: інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл, а інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби.

  Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій. «Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві взагалі».

 

Становлення інклюзивної освіти в Україні:

від інтеграції до інклюзії

Останніми десятиліттями у більшості країн Західної, а тепер і Центральної Європи, відбуваються докорінні зміни у законодавстві, розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

 Разом з вибором Україною незалежного та демократичного напряму розвитку суспільства, визнанням нашою державою у 1991 році Конвенції ООН «Про права дитини», посилилася увага до якості й доступності освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Так, Конвенція ООН «Про права дитини» зазначає, що «…усі діти мають право на освіту, і, як наслідок цього, право на прогрес».

Характерно, що з розвитком демократичного суспільства, яке гарантує право кожного громадянина на активну участь у житті цього суспільства, приходить нове розуміння понять «інвалідність», «вади розвитку», «інтеграція» тощо. Нині усі вищезгадані терміни щодо дітей поступаються новому – «діти з особливими освітніми потребами», що однаковою мірою стосується як інвалідності у важкій формі, так і середніх за ступенем порушень.

Такий підхід пояснюється тим, що явище «недостатності» або «інвалідності» передбачає втрату або дефіцит фізичної та розумової спроможності – але ж спроможність вчитися безпосередньо залежить не від стану окремих органів або ж їх фізіологічної функціональності, а, радше, від психологічної функціональності.

Таким чином, акцент зсувається від внутрішніх проблем дитини до системи освіти, яка надає підтримку дитині у навчанні, визнає її сильні якості та задовольняє всі її індивідуальні потреби.

В основних законах України про освіту зустрічаються такі терміни як: «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» та «особи, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах».

Один із останніх нормативних документів – наказ Міністерства освіти і науки України «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю» – використовує низку термінів:  «молодь з інвалідністю», «діти з тяжкими порушеннями розвитку», а також «діти з особливими освітніми потребами».

Зазначені терміни відображають медичну модель, яка розглядає ваду здоров`я як характеристику особи, що може бути спричинена хворобою, травмою чи станом здоров`я і, відповідно, потребує медичного чи іншого втручання з метою «корекції» відповідної проблеми особи.

Природно, що реакцією суспільства в контексті медичної моделі є забезпечення лікування, реабілітації та соціальної допомоги – такої, як спеціальна освіта і пенсія. Іншими словами – ставиться за мету зробити життя людини з особливими потребами до певної міри «нормальним» шляхом забезпечення їй, зокрема, економічних та освітніх можливостей.

 

Організація діяльності інклюзивної освіти в ЗДО

 

«ЗДО необхідно знаходити шляхи, які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи дітей, які мають фізичні чи розумові розлади.

Проблема, яка стоїть перед інклюзивною роботою ЗДО, полягає в розробці особистісно-орієнтованих педагогічних методів, які б забезпечили успішне навчання всіх дітей, у тому числі й дітей з розумовими чи фізичними розладами.

Основний принцип створення інклюзивної групи полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не дивлячись на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними. Інклюзивні групи мають визначати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання, а також забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, запровадження організаційних заходів, розробки стратегії навчання, використання різних ресурсів.

 

Завдання інклюзивної освіти

Реалізації інклюзивної моделі освіти потребує розв’язання низки завдань:

Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей.

Розробити систему надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами.

Створити позитивний клімат у середовищі де знаходиться дитина та поза його межами.

Якість навчально-виховного процесу значною мірою визначається тим, наскільки враховуються та реалізуються потенційні можливості навчання й розвитку кожної дитини, її індивідуальні особливості. Якими б не були фізичні чи психічні обмеження, у дитини завжди є резерви для розвитку, використання яких може суттєво поліпшити якість її життя.

Більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатися у загальноосвітніх школах за умови реалізації моделі інклюзивної освіти.

Пріоритетними напрямами є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвиткові кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.

Як зазначалось вище, інклюзивна модель освіти охоплює:

систему освітніх послуг, зокрема: адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, батьків;

співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;

створення позитивного клімату у середовищі де знаходиться дитина.

 

 

Складові моделі інклюзивної освіти

 

Командний підхід

Задоволення індивідуальних потреб дітей

Співпраця з батьками

Створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі

 

Командний підхід

 

Запорукою успішної реалізації моделі інклюзивної освіти є ефективна співпраця вихователів, асистента вихователя, відповідних фахівців, батьків та вихованців. Усі спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вихователів та асистента вихователя.

У ЗДО має бути створена своєрідна мережа підтримки. Всі працівники та адміністрація ЗДО, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми потребами, мають допомагати один одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети – реалізації дитиною її потенційних можливостей та підготовки.

Команда – це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.

 

Характерні риси командної роботи з дитиною, яка має  особливі потреби:

Рішення стосовно методів роботи з дитиною приймаються колективно; члени команди несуть колективну відповідальність за результати.

Батьки є рівноправними членами команди.

Всі члени команди мають рівний статус і вважаються однаково важливими.

Знання та вміння представників різних дисциплін інтегруються під час розробки та реалізації навчального плану роботи з дитиною.

Життя в суспільстві.

 

Задоволення індивідуальних потреб дітей

Розробка індивідуальних навчальних планів, та реалізації завдань визначених в них.

Проведення необхідних адаптацій та модифікацій.

 

Індивідуальний навчальний план – формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати.

  Він розробляється командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги надаватиме кожний фахівець.

 Батьки є активними учасниками розробки індивідуального навчального плану, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших.

  Індивідуальний навчальний план визначає необхідні адаптації/модифікації та слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних занять. Він розробляється та реалізується для кожного учня з особливими освітніми потребами.

Адаптації/модифікації

Щоб досягти успіху та задовольнити різноманітні потреби вихованців, зумовлені їхніми здібностями, рівнем розвитку, інтересами та іншими відмінностями, педагогам необхідно змінювати методи навчання, навчальне середовища, матеріали тощо. Ці зміни або пристосування до потреб вихованців відбуваються через адаптації або модифікації

Адаптація – змінює характер навчання, не змінюючи зміст або понятійну сутність навчального завдання.

Модифікації  навчання – модифікації змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну складність навчального завдання.

 

Співпраця з батьками

 

Сучасна освіта, зорієнтована на особистість дитини, ґрунтується на положенні, що батьки є її першими і головними вчителями. Дедалі більше педагогів з повагою ставляться до навчального процесу, який відбувається вдома, і будують свою роботу з урахуванням інтересів дітей та їхніх родин. Оскільки до ЗДО почали залучати дітей з особливими освітніми потребами, постійна співпраця з їхніми сім’ями має ще більше значення.

У процесі навчання таких вихованців дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети й турботи сімей. Батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають працювати в тісному контакті з учителями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації, організації навчального середовища тощо.

 

   Принципи педагогічної діяльності орієнтованої на інтереси сім’ї:

Визнання того, що сім’я є елементом стабільності в житті дитини, в той час як педагоги можуть весь час змінюватися.

Ефективне співробітництво педагогів з батьками та іншими фахівцями.

Регулярний обмін з батьками повною та неупередженою інформацією стосовно їхніх дітей.

Розуміння й урахування потреб дітей під час розробки навчальних та інших програм.

Заохочення і створення умов для взаємної підтримки батьків.

Розуміння унікальності кожної сім’ї, повага до різних методів навчання та виховання дітей, що застосовуються батьками.

Турбота про те, щоб послуги, які надаються родинам, були комплексними, скоординованими, гнучкими, доступними і відповідали потребам кожної родини.

 

Створення позитивної атмосфери в дитячому середовищі

 

 У ЗДО, де навчаються вихованці з різними рівнями розвитку та здібностей, педагоги мають підтримувати один одного у застосуванні найефективніших стратегій навчання. Якщо у ЗДО створено доброзичливу, невимушену атмосферу, якщо тут визнають унікальність кожного (і педагога, і учнів) та підтримують їх, це суттєво підвищує ефективність навчання.

ЗДО мають стати рідними для вихованців та їхніх родин. Батьки почуватимуться спокійніше, якщо будуть також залучені до навчально-виховного процесу. Постійна соціальна взаємодія в різноманітних умовах, за різних обставин, в різних ситуаціях зближує учнів, виробляє емпатію, прихильність один до одного, усвідомлення індивідуальності кожного, відчуття захищеності.

 

Перелік документації інклюзивної групи

 

1.

 

Заява від батьків про зарахування дитини до ЗДО.

 

2.

 

Висновок інклюзивно-ресурсного центру.

 

3.

 

Графік роботи асистента вихователя.

 

4.

 

Індивідуальна картка розвитку дитини

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

1. Період виконання                                                                                                       

2. Загальні відомості про учня:

  • прізвище, ім’я, по батькові                                                                               
  • дата народження                                                                                                 
  • повне найменування загальноосвітнього навчального закладу, в якому навчається учень                                                                                                                                  
  • рік навчання                                                                                                         

3. Відомості про особливості розвитку учня (особливі освітні потреби, стан здоров’я, фізичний і мовленнєвий розвиток, когнітивну, емоційно-вольову сферу, навчальну діяльність)

№ з/п

Дата

Короткий зміст

Джерело інформації

 

 

 

 

 

4. Наявний рівень знань і вмінь учня

Потенційні можливості

Потреби

 

 

 

5. Додаткові освітні та соціальні потреби учня (додаткова підтримка асистента вчителя, супровід соціальним працівником, робота з вчителем- дефектологом, вчителем-логопедом тощо)

( Так (зазначити потреби)                                                                                                       

( Ні

6. Психолого-педагогічна допомога, що надається під час проведення у позаурочний час корекційно-розвиткових занять

 

Найменування заняття

Фахівець, який проводить заняття

Місце проведеннязаняття

Дата проведення заняття

Періодичність

 

 

 

 

 

 

7. Характеристика учня

Сфера розвитку

Стисла характеристика

Заплановані дії

Очікувані результати/уміння

Емоційно-вольова

 

 

 

Фізична

 

 

 

Когнітивна

 

 

 

Мовленнєва

 

 

 

Соціальна

 

 

 

 

8. Навчальні предмети (у разі, коли потенційні можливості учня не дають змоги засвоїти навчальну програму, що призводить до необхідності розроблення адаптованої або модифікованої програми)

Порядковийномер

Навчальний предмет

Програма

адаптована

модифікована

 

 

 

 

 

Звільнення від вивчення окремих навчальних предметів

( Так (зазначити предмет (предмети)                                                                         

( Ні

 

9. Адаптація (необхідне підкреслити)

Пристосування середовища: доступність, інтенсивність освітлення, зменшення рівня шуму в класі, приміщення для усамітнення, інше                                                                          

                                                                                                                                             

Психолого-педагогічна адаптація: збільшення часу на виконання завдань, чергування видів діяльності, виконання завдань за зразком, вид та частота релаксації, використання засобів концентрації уваги, інше                                                                                                         

                                                                                                                                             

Адаптація навчального матеріалу: адаптація навчальних посібників, наочних матеріалів, картки-підказки, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, інше        

Необхідне спеціальне обладнання

( Так (зазначити обладнання)                                                                                       

( Ні

 

10. Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення.

Навчальний предмет                                                                                                      

Цілі навчання

Зміст

Педагогічні технології, спрямовані на досягнення мети

Оцінювання знань, які засвоїв ученьза рік/півріччя

 

 

 

 

 

11. Джерела інформації в процесі розроблення індивідуальної програми розвитку:

( висновок психолого-медико-педагогічної консультації                                    

( попередня індивідуальна програма розвитку                                                        

( батьки/опікуни                                                                                                              

( учень                                                                                                                                  

( інші                                                                                                                                  

 

12. Члени групи з розроблення індивідуальної програми розвитку

Прізвище, ім’я,по батькові

Найменування посади

Підпис

 

 

 

 

13. Узгодження індивідуальної програми розвитку з:

1) батьками/законними представниками:

прізвище, ім’я, по батькові батьків/законних представників                                

                                                                                                                                             

підпис                                   дата                                                         

2) учнем у разі, коли йому виповнилося 16 і більше років

підпис                                   дата                                                         

 

14. План консультування батьків/законних представників у процесі розроблення/виконання індивідуальної програми розвитку

Дата

Мета

Відповідальні особи

 

 

 

 

15. Моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень

Сфери розвитку/ навчальні предмети

Строк проведення моніторингу

протягом першого півріччя навчального року

після закінчення першого півріччя навчального року

протягом другого півріччя навчального року

після закінчення навчального року

 

 

 

 

 

 

__________________________

(найменування посади директора загальноосвітнього навчального закладу)

_______________

(підпис)

____________________

(ініціали, прізвище)

 

____ ____________ 20___ р.

 

5.

 

Програма розвитку дитини.

 

6.

 

План роботи (щомісячний).

 

7.

 

Журнал індивідуальної роботи.

 

8.

 

Журнал обліку консультацій та просвітницьких заходів з батьками.

 

9.

 

Журнал обліку методичної роботи асистента вихователя.

 

10.

 

Щоденник спостережень асистента вихователя.

 

11.

 

Портфоліо дитини.

 

Основні напрями діяльності асистента вихователя:

 

- адаптація змісту та методів навчання до можливостей і потреб дітей з особливими освітніми потребами;

- застосування під час занять системи корекційних заходів, спрямованих на опанування дітьми з особливими освітніми потребами навчального матеріалу;

- захист кожної дитини з особливими освітніми потребами від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства. 

                                             

                                               Завдання та обов’язки асистента вихователя

 

1. Разом із вихователем здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, зокрема: 

• проводить виховні, соціально-адаптаційні заходи, використовуючи різноманітні форми роботи та запроваджуючи ефективні форми їх проведення; 

• допомагає дітям з особливими освітніми потребами виконувати навчальні завдання; 

• залучає дітей з особливими освітніми потребами до різних видів навчальної діяльності на занятті; 

• у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами; 

• адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. 

2. Допомагає в організації навчально-виховного процесу в групі з інклюзивним навчанням. 

3. Надає допомогу дітям з особливими освітніми потребами в облаштуванні робочих місць. 

4. Спостерігає  за дитиною з особливими освітніми потребами з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб. 

5. Сприяє формуванню у дітей з особливими освітніми потребами саморегуляції та самоконтролю. 

6. Співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами. 

7. Забезпечує разом з іншими працівниками навчального закладу здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці. 

8. Веде відповідну документацію. 

9. Разом із вихователем, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб дітей з особливими освітніми потребами. 

10. Сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану. 

11. Стимулює розвиток соціальної активності дітей з особливими освітніми потребами, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, шляхом залучення цих дітей до участі у художній творчості. 

12. Створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому для дітей. 

13. Разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами, вивчає особливості діяльності та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює їхні навчальні досягнення, виконання ними індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку дітей з особливими освітніми потребами. 

14. Бере участь у розробленні індивідуальної програми розвитку на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини з особливими освітніми потребами. 

15. Постійно спілкується з батьками дітей з особливими освітніми потребами, надає їм необхідну консультативну допомогу. 

16. Інформує вихователя та батьків про досягнення дітей з особливими освітніми потребами.

 

                                                Свято "Halloween"

 

 

 

                         Аплікація на тему: "Осінній листопад"

 

 

                                Конструювання на тему: "Башта"

 

 

                        Ліплення на тему: "Казкова тваринка" (осінь)

 

 

                                            Заняття з фізкультури