Одвічна тема — це батьки і діти, Де всюди поруч радість і жура. Тут завжди є причина порадіти І місце є для щастя і добра. Тут почуття безмежні, наче море, Байдужості й лукавості нема. Тут ділять порівно і щастя, й горе. Та іноді вкриває щось пітьма... Десь губиться тоді любов і ласка, В стосунках добрих чорний кіт пробіг. Зникає з поля зору гарна казка І смуток через серце переліг. Батьки і діти... І таке буває... Та треба все ж прийти до джерела, Де біг свій все на світі починає І, де любов найпершою була. Вона підкаже, як це врятувати, І повернути на круги своя. Бо та любов, яку дарує мати, Це пристань найбезпечніша твоя. Що б не було, та треба все стерпіти І зважити, й пробачити не раз... Бо найдорожчі — це батьки і діти. А все останнє хай розсудить час. |